“ЖИТТЯ В ОБСЯЗІ”. Параска ПЛИТКА-ГОРИЦВІТ

Параска Степанівна Плитка-Горицвіт (Горицвіт — мистецький псевдонім; * 1 березня 1927 с. Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область — † 16 квітня 1998, с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська...

Параска Степанівна Плитка-Горицвіт (Горицвіт — мистецький псевдонім; * 1 березня 1927 с. Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область — † 16 квітня 1998, с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народний філософ, фольклористка, етнограф, діалектолог; «Гомер Гуцульщини».

Життя — це Повчання. Великий Гарт.
Чи витривалість за нами? —
Не слід передчасно вгадуванням передзвонювати.
На поручених своїх ділах випробовуємось, як те желізо, яке, однаково, гнеться від знемог.
Бо, що для нього гарт? Скільки не гартуй, марно чекати витривалости довгочасної.
Так і ми. Хоч і гартує нас всяке-всякенне життя, а найбільше — всякденне, та гнемося… і гинемо від найменшого надмірного пертя.
Життя — краса Сонця. Тепло його і його невитерпна гарячка.
Усе в житті бувале… І стелиться без запитів о дозвіл на людські плечі.
А ми несемо сю ношу… з оглядами і… без оглядів. З огріхами, і без огріхів… Визираємо те Сонце, що вміє обігріти душу. Життя — це тільки Чин Надії.
Життя — це Великий Дім, вбудований на міцних підмурівках. Будівничий мав задум не лише о собі, але й о майбутніх поколіннях. Цей Дім — дочасний для Нього, але надовго залишений нам, «з Його роду».
Життя — це голубина пара, хмара, що вітер її в небі колише і, хоч підносить вище, не розбиває… Вділи, Боже, щастя людині, так високо, як хмарі і так, до кінця, як пташині.
Життя — це різні покликання і різні таланти, а з ними й неоднакові справи, обставини… що ними підносимося заслужено і, навпаки, що вони нас підносять, а ми їх не варті.
І це — добре, і це — славне, і нехай би услід ходило… А вести його — нам, і кликати за собою — нам, а коли воно веде і кличе, — іти за ним знову… нам!
Життя — це ранки. І вічне їхнє світло і святе. Дерева, квіти, трави п’ють вологість, а ми голодні Світла й Божества.
Життя — це нескінченні моря, розбурхані, всепоглинаючі і спокійні благословенною погідністю. А ми? Потопаюче неуцтво і в тиші… а що вже казати про бурю! З науки своєї необачні діла ділаємо непробачні. Самі Себе не рятуємо, о поміч не просимо, плюємось в море і ногами: відпихаємо берег. Ми тонемо і на суші своїй, лиш в думках про море.
Життя — це Дівчина чудесна, Зоря ясности, поранкова милість Сонця, відпочинок дерева зночі, і знов буря, ніч, змагання… І це — життя, що неправдою відгородилося, і те, що свідкує істину. Проява потуги людського духу і запропасних безвістей серед незичливого часу.
Життя — це вічний вітровій, любий неспокій, двобій із силою, прояви якої бачимо, але обличчя не знаємо, як не знаємо обличчя вітру. І ти, людино, як м’ячик в покоті серед цієї повсюдної стихії, безпритульна, невдоволена від ударів, задоволена мусиш бути хіба тим, що не одразу розпукнешся і зникнеш, досить маєш часу помиксатися то в один кут, то в другий, куди тебе твої долі і судьби несуть… Звинувачуймо… Але, хіба лиш себе? Наше «Я» надто гомінке. Найчастіше, це пробита гума, ні собі, ні вітрові не цікава
Життя — це почин радощів.
Життя — це закличний спів, на який ідемо й біжимо і в страсі невідання, і в часі добрих днів.
Скільки було б змоги — стільки солодись! І плач, скільки вгодно. Біжи за піснею і красою все життя, бо ти — людина, найдосконаліша створеність.
Життя — це матері краса, з чистою і святою любов’ю. Доки ти дитина, не питай затаєних глибин, вони самі тобі признануться, відтак…
Коли доля тебе зневажить і щастям твоїм злісно знехтує. Всього забракне тоді.
І ти задумаєшся не раз про материне молоко, погідні дні, солодкі, коли тебе ніщо не вражало так, як тепер.
Все тоді нашіптувало ніжність, бо інакше, як вивести тебе, дитино, у люди і до вершин.
Життя — це простір. І в тобі, людино, безкінечні водні простори, живі, рухливі. Ти п’єш і п’ють тебе. Хоч ти й не вино, а чимось таки п’янке твоє будення.
Життя — це ніч, без зір, без місяця, без днини, що ближиться. Уперто йдеш, і ця ніч стає тобі підвладна, хоча буває й так, що не маєш з того жодного хосену. Ідеш, як воїн, полем градобою, і щастя і нещастя смертельної доби за тобою вслід. А як інакше?
Життя — це стремена. А ти, людино, кінь. З усяким найменням і з ріжним погоненням. І не тебе годують їздові, а ти їх годуєш. Чи знаєш про це?
Життя — це не маленьке дзеркало, а люстро для дорослого, в повен зріст — Душечеркало.
Життя — це мільйонний водопад людських очей і поглядів.
Життя — це вузькі дороги, якими заледве карабкаємося. Відчай тих доріг з нами завжди.
Життя — це велика нива орана, покинута без обробітку до Лишидня.
Життя — це захований скарб. Що там, не знаємо пильнуємо, хоч, би, там і постіл без зап’яток. І добре робимо. Напевне, добре. Бо з незрячого починається величне, в часто надто болюче і разюче. А за тим — добре і безпечне.
Життя — це повинність кожного, гарт вистояти до останку і не гнутись ні перед чим, а йти змагатися і перемагати так, щоб і закінчення було початком. Ось воно життя — амбіція. Для надто відчутого серця — велика бездушність. Обійми, які всіх зовуть до себе, як лисиця своїм язичком колобка кликала… Ось воно — життя. Невдоволене, не чує, просить, аби ми наблизилися до нього… ще. Доки молоді, то йдемо і пісеньку свою стараємося голосніше заспівати, все зчислюємо, від кого вдалося втекти. Ось воно — життя. Глупість нікому не потрібних перемог.
А ти, людино — ЛЮДИНА ВИСОКА!..

Параска ПЛИТКА-ГОРИЦВІТ (1927-1998)

[матеріал оброблений Оксаною ЗЕЛЕНЧУК-РИБАРУК]

Оцініть статтю:
[Голосів: Оцінка: ]

Читайте нас у Facebook і Telegram!

Підписуйтесь на нові публікації по email:

Рубрика
Філософія
Narodne - український інтелектуальний, науково-пізнавальний інформаційний ресурс, створений для ерудитів. Публікуємо цікаві статті, розповідаємо про історії минулого, висвітлюємо і аналізуємо визначні події та особистостей, котрі мають значення в культурному і глобальному масштабах.
    ВАРТО ПЕРЕГЛЯНУТИ
    • Цитати Ремарка

      Еріх Марія Ремарк: підбірка цитат

      Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших і найпопулярніших німецьких письменників двадцятого століття. Він відноситься до письменників «втраченого покоління». Це група молодих людей, що пройшли жахи Першої світової війни...
    • Мудрі цитати Григорія Сковороди

      Пропонуємо згадати деякі з думок українського філософа Григорія Сковороди, який присвятив чимало своїх творів дослідженню саме стосунків між людьми. Його мудрість – проста і актуальна. Оцініть статтю: [Голосів: 1...
    • Цитати про дружбу

      Цитати про дружбу

      Дружба – найцінніше, що може бути в стосунках між людьми. Пропонуємо вашій увазі вибрані цитати про дружбу. Оцініть статтю: ...
    • Вибрані цитати українського актора Богдана Ступки

      Богдан Ступка – без перебільшення видатна людина, метр українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів. Богдан Ступка заявив світу про український кінематограф та отримав чимало міжнародних...