Звідки назва «Чигирин»? Легенди, перекази, історія

Чигирин… Комусь пощастило побувати у цьому славному історичному колись містечку, а нині районному центрі Черкащини, хтось читав про нього, цікавився, а у когось воно просто на слуху ще зі...
Історія міста Чигирин
St. Peter and St. Paul Church in Chyhyryn town, Ukraine

Чигирин… Комусь пощастило побувати у цьому славному історичному колись містечку, а нині районному центрі Черкащини, хтось читав про нього, цікавився, а у когось воно просто на слуху ще зі шкільних років.


Люди проживали в цій місцевості здавна. Археологічні знахідки свідчать про те, що тут існувало чимале давньоруське поселення ХІ—ХІІІ століть. Вочевидь, у давні часи ця територія була південним прикордонним районом Київської Русі. Залишки земляних валів свідчать, що жителі дбали про захист свого краю від степових орд.

Уперше Чигирин згадується в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ ще 1589 року. У ХVІ столітті він увійшов в історію як укріплений козацький зимівник із невеликою фортецею. Із 1648-го по 1712 рік місто було центром Чигиринського полку. А з 1648-го саме тут розташована резиденція гетьмана Богдана Хмельницького, а згодом Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка. Це місто було практично столицею гетьманської Української держави.

Сьогодні на території міста та довколишніх сіл розташовується Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», який охоплює, зо-крема, селище Суботів — колишній родинний маєток Б. Хмельницького. Кількість цікавих пам’яток, що розміщені на території заповідника, просто вражає. Переконана, кожен українець має тут побувати. Адже це одне з тих міст, в якому минуле не лише стає частиною історії. Воно повноцінно живе в нашому бурхливому сьогоденні.

Чигирин, Чигирин… Ми вимовляємо цю назву, не замислюючись, звідки вона пішла, адже на слух це слово, схоже, не українського походження. Хоча це може бути лише на перший погляд. Справді, на цій території товклося стільки різного люду, що важко однозначно стверджувати, звідки саме виникла назва «Чигирин». Існує чимало версій, переказів і легенд щодо цього. І всі вони, як на мене, цікаві.
Ось, приміром, деякі дослідники виводять слово «Чигирин» від численних чагарників, які тут росли у великій кількості. Тобто назва міста походить від слова «чагарник» — місцевість, укрита чагарниками.
Автори «Словника географічного», виданого в Польщі 1880 року, висували версію, відповідно до якої назва міста походить від слова «черінь» — основа української печі, на якій розпалювали вогнища.

На місці, де починалося будівництво Чигирина, було безліч таких печищ. Основою української печі була черінь — звідси, за цією версією, й назва міста.

Деякі дослідники виводять цю назву від тюркського слова «чигир», що означає дорога, вихід.

Існує й інша гіпотеза. Вважається, що ймення міста походить від назви пристрою для водопостачання — «чигирин». Для його спорудження на рівні джерела ладнали майданчик, встановлювали велике колесо, що приводилося в рух кіньми або волами. На ободі колеса прив’язували глечики, які, рухаючись із колесом, піднімали воду.

Ще за одним переказом, на тому місці, де перехрещувались дороги, була криниця, біля якої висів «чигир» — дерев’яний черпак для води.

Присвійний суфікс «ин» дає підставу вважати, що назва могла походити від власного імені (у давніх документах згадується татарин на прізвище Чигир-богатир). Легенда про Чигир-богатиря розповідає про юнака на ім’я Чигир, який закохався у дівчину-половчанку. Всі рідні були проти цього шлюбу. Тож хлопець викупив з неволі чужоземку і поселився над Тясмином, під горою. Так наче виникло поселення Чигирин.

Є ще одна легенда. Вона розповідає про цілющу і водночас отруйну чигир-траву (в іншому варіанті — чигирин-траву), що, як уже згадувалося вище, нібито росла в цій місцевості: «То не верби луговії зашуміли, то турки-татари налетіли. Постріляли, порубали і в полон невільників погнали. Лежить козак серед степу широкого, під горою кам’яною. Лежить — помирає. Матір-неньку пригадує. А ворон кряче, кряче… То не диво, то старенька козачка схилилась. Дала напитися відвару із степових трав. Випив козак — і не стало ран глибоких. Випив ще кухоль — і плечі розправив.

Сідай, козаче, на коня і поспішай невільників визволяти, — наказала. — А перед тим, як напасти на ворога, посій оцю траву в степу. Пастимуться на ній коні ворожі і падатимуть разом із вершниками».
Так і зробив козак: і траву посіяв, і ворога здолав, і невільників визволив. Відтоді й проростає в степу під Кам’яною горою чигир-трава, яка й справді має лікувальні властивості.

Ось деякі з версій, переказів і легенд, пов’язаних із виникненням назви міста Чигирин. Можливо, із часом з’являться ще й інші. Погодьтеся, це цікаво, адже кожна з них разом із науковими фактами збільшує ту історичну шпаринку, в яку ми можемо зазирнути, шпаринку, з якої віє нашою багатою минувшиною. А кожне нове, навіть невелике, відкриття, переконана, тільки підігріває в нас отой жагучий азарт Пізнання, з яким не порівняти жоден інший.

Оцініть статтю:
[Голосів: 1 Оцінка: 5]

Читайте нас у Facebook і Telegram!

Підписуйтесь на нові публікації по email:

Рубрика
Подорожі
Narodne - український інтелектуальний, науково-пізнавальний інформаційний ресурс, створений для ерудитів. Публікуємо цікаві статті, розповідаємо про історії минулого, висвітлюємо і аналізуємо визначні події та особистостей, котрі мають значення в культурному і глобальному масштабах.
    ВАРТО ПЕРЕГЛЯНУТИ